http://poltava.ukrgold.net/files/image/ … age002.jpg
Практично вся територія області розташована на сході країни в центральній частині Лівобережної України. Лише невелика частина земель Кременчуцького району перебуває за Дніпром — на правом березі. Її довжина з півночі на південь — 213,5 км, а з південного заходу на північний схід — 259 км. Межує на півночі із Чернігівською та Сумською областями, на заході — з Київською, на заході — із Черкаською, на південному заході — з Кіровоградською, на півдні — із Дніпропетровською та на сході — з Харківською областями.

Область знаходиться переважно в межах українського лівобережного лісостепу і являє собою найтиповішу картину української природи. Про полтавські краєвиди відома українська письменниця Леся Українка писала: «Побачите вже таку Україну, що «українішої» немає».

Полтавці пишаються давньою історією свого краю. Археологічні дослідження підтверджують, що вже в кам’яному віці на території сучасної Полтавщини жили люди, а всесвітньо відоме Більське городище, де за версією ряда дослідників розташовувалося легендарне місто Гелон, є унікальною пам’яткою населення скіфського часу.

У 1999 році Полтава відзначила 1100 років від часу першого поселення та 825 років – першої письмової згадки.

Зараз Полтавщина готується до відзначення 200-річчя від дня народження видатного письменника Миколи Васильовича Гоголя та 300-річчя Полтавської битви. Існує комплекс пам’яток на Полі битви площею близько 300 гектарів.

З полтавською землею пов’язані всесвітньо відомі імена вчених та винахідників М.Остроградського, Г.Котельникова, М.Кибальчича, Юрія Кондратюка, В.Вернадського, В.Челомея; письменників І.Котляревського, М.Гоголя; композиторів П.Чайковського, М.Глинки; художників М.Башкирцевої, М.Ярошенка; політичних діячів А.Луначарського, С.Петлюри; педагогів А.Макаренка, В.Сухомлинського та багатьох інших.

Величезна культурна спадщина Полтавського краю приваблює численних туристів. Тільки одна архітектурна спадщина представлена пам’ятками різноманітних стильових напрямків, частина яких віднесена до розряду унікальних.

Сьогодні територія Полтавської області – це 28,8 тис. кв. кілометрів, які складають 4,8 відсотка території України. ЇЇ протяжність із півночі на південь – 213,5 км, з північного заходу на південний схід – 259 км. Площа області перевищує території більш, ніж 50 країн світу, в тому числі таких як Албанія, Кіпр, Кувейт, Ліван, Ізраїль та інші.

У вищих навчальних закладах Полтавщини навчаються понад 40 тис. студентів. Полтава поправу вважається університетським містом.

Полтавська область має помірний континентальний клімат з достатньою кількістю тепла та вологи, чорноземні грунти обумовили врівноважену динаміку природних процесів, що разом із густою мережею річок та значними викопними багатствами, зокрема нафтою та газом, відкриває широкі можливості для її господарського розвитку. Господарському розвитку області сприяє й вигідне економіко-географічне положення: вихід до Дніпра, розташування в центрі України, густа мережа залізничних та автомобільних шляхів (експлуатаційна довжина залізничної колії по території області – 824 км, протяжність автомобільних шляхів з твердим покриттям – 8848 км).

Нині Полтавщина – серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку. Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор. 95 відсотків всієї ріллі засіюється під урожай. У сільському господарстві застосовуються новітні технології та вирощуються нові культури. Зокрема освоюється виготовлення біодизелю. Розпочато будівництво промислового гіганта – металургійного заводу „Ворскласталь”. Відбудовано пам’ятку архітектури – Соматичний корпус Полтавської обласної клінічної лікарні, з його історією пов’язане ім’я Івана Петровича Котляревського.

Визначними пам’ятками області є: Хрестовоздвиженський собор 1699- 1709 рр.; ансамбль Круглої площі та Монумент Слави 1805 — 1811 р.; пам’ятник Петру I 1849 р.; пам’ятник на могилі І. П. Котляревського 1898 р.; Тріумфальна арка 1820 р.; Всесвятська церква 1815- 1821 гг.; пам’ятник М. В. Гоголю 1911 р.; Великосорочинський історико-краєзнавчий музей; літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя.