Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 31,9 тис. кв. км (5,3% від території України). Чисельність населення — 3567,6 тис. чол. (7,5% населення України), у тому числі міське — 2960,3 тис. чол. (83%), сільське -607,3 тис. чол. (17%). Щільність населення — 112 чол. на кв. км.
Головна водна артерія області — Дніпро, інші великі ріки належать до його басейна.

Місто Дніпропетровськ засноване у 1776 р. згідно указу Катерини ІІ й на честь неї одержало назву Катеринослав. Його бурхливий ріст, так само як і розвиток всієї області, довівся на кінець XІ століття, коли було відкрите Криворізьке залізорудне родовище й побудована (у 1884 р.) Єкатерининська залізниця. Тоді ж було почато будівництво найбільших металургійних заводів. До 1914 р. Екатеринославська губернія вже фактично була великим промисловим районом. Перша світова війна, а слідом за нею революція й громадянська війна вкрай негативно відбилися на стані господарства області. Відновлення господарства на Катеринославщині почалося в 1922 р. У результаті відбудовних робіт до 1927 р. були уведені в експлуатацію залізні й марганцеві рудники, металургійні й машинобудівні заводи. Швидка відбудова народного господарства після закінчення війни дозволила промисловості області вже до початку 50- х років вийти на довоєнні обсяги виробництва.

Основними галузями промисловості Дніпропетровської області є: чорна металургія й машинобудування (насамперед важке), а також хімія й електроенергетика. Область є провідним виробником в Україні марганцевої (100%) і залізної руди (до 90%), дає до 2/3 сталевих труб і до 70% прокату від загальноукраїнського рівня. Таким чином, регіон є основною металургійною й машинобудівною базою України.

Характеризуючи сільськогосподарське виробництво Дніпропетровської області, треба відзначити, що головною галуззю є рослинництво, спеціалізацією якого можна вважати виробництво зернових (насамперед пшениці), соняшника й цукрового буряка.

Основні визначні пам’ятки: палац Потьомкіна (кінець XVІІІ ст.), Преображенський собор.