Область розташована в південно-східній частині країни. На південному заході вона межує із Запорізькою і Дніпропетровською, на північному заході — з Харківською, на північному сході — з Луганською областями України, на сході — з Ростовською областю Росії, на півдні омивається водами Азовського моря.

Площа 26,5 тисяч кв. км (4,1% від всієї площі України).
На 1 вересня 2004 року населення області склало 5395 тис. чол. (10,5% населення України). По кількості населення Донецька область займає 1-е місце серед областей України. Адміністративний центр — місто Донецьк.

Область ділиться на 18 районів, має 49 міст, зокрема 22 — обласного підпорядкування, 135 селищ міського типу, 1120 сільських населених пунктів.

Характерною рисою Донецької області є поєднання могутньої промисловості і багатогалузевого сільського господарства з розвиненим транспортом.

Промисловість представлена в першу чергу двома галузями: вугільною і металургійною.

Основний постачальник металу, палива, продукції машинобудування і хімічної промисловості, є найбільшим регіоном у вугільній промисловості.

Металургія забезпечує близько 50% об’єму промислового виробництва Донецької області.

80 підприємств металургійного комплексу виробляють повний асортимент виробів з металу з подальшим експортом в більш ніж 50 країн світу.

Донецька область — єдиний регіон України, який забезпечує країну свинцем, ртуттю, твердими сплавами і прокатом кольорових металів.

Кольорова металургія представлена виплавкою цинку, ртуті і сплавів кольорових металів.

Машинобудування спеціалізується на випуску устаткування гірської і металургійної промисловості, важких верстатів, енергетичного устаткування, машин для хімічної промисловості і сільського господарства.

Налічується більше 200 підприємств, що забезпечують велику частину потреб України в різних видах машин і устаткування.

Концентрація промислового виробництва, широкі господарські зв’язки зумовили створення на території області розвиненої інфраструктури, і в першу чергу транспортних мереж і зв’язку.